21.05.2026 11:05
для всіх
24
    
  3 | 3  
 © Світлана Рачинська

Кордони

Люди натхненні ідеями

часто не помічають

як темрява вже говорить їхнім голосом


вони вбивають — заради миру

ненавидять — в ім’я любові

наче хтось випалив їхні душі

і кинув у них

зерно руїни


і воно проросло


тому вони живуть

проти власної волі

без себе

але завжди — заради когось

завжди — в ім’я чогось


наче людина сама по собі

вже нічого не варта


а може

вони просто заблукали

у своїх пошуках істини


ходять лабіринтами воєн і часу

шукають спасіння в людях

моляться на кордони

вигадані чиєюсь жадобою і страхом


кочують мов вівці

не розуміючи

що кордон насправді тільки один


між землею і небом

між життям і смертю

між тим що зникає

і тим

що залишається вічним

 



лютий2026

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.06.2026 20:18  Каранда Галина => © 

О так... коли ідея вимагає вбивати - то точно не найкраща ідея...

 22.05.2026 09:49  Тадм (Булах Тетяна) => © 

Близьке. Дякую. Чудово!

 21.05.2026 17:09  Двірний Сергій => © 

Всі кордони похідні від кордону між землею і небом, між життям та смертю... Чудовий вірш, пані Світлано!.. Побажаю всім нам частіше Вас тут бачити і чути!..