Тест на кохання
З тих часів минула ціла вічність –
Від кохання спогади зостались:
Тестували ми його на міцність,
А воно взяло і розламалось.
Може ти натиснула не зріло,
Може я прогнувся не відверто –
Нам дізнатись дуже закортіло,
Як воно чужою смертю вмерти,
Як воно пройти по рубікону
І не впасти у буденну прірву,
Наздогнать останнього вагона
І стоп-кран у ейфорії вирвать.
Не збагнули, юні і гарячі,
Істину просту, мов п’ять копійок:
Сумніви – то зрада є. А значить
Зберегти любов нема надії.
Київ, 2026
теж, в якомусь сенсі, про залежність. А якщо серйозно, найболючіше тут те, що любов інколи вмирає не через брак почуттів, а через сумніви. Чомусь упевнена, що там, де немає надії — не варто шукати й любові. Вірш чудовий!