ЧАРИ ОСІННЬОЇ НОЧІ
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Купається калина в сизій млі,
У зорях кетяги згубивши сонні,
Зітхає річка в трав`яному лоні
І в осяйному місяця полоні
Крізь ніч вбирає пахощі землі.
Не можна здогадатись наперед,
Що ще манірну тишу налякає.
Примара ночі луками блукає,
В траву пожовклу росами стікає,
Ховає нишком тіні в очерет.
Тривожно скрикнув між гілками птах,
Прокинувшись раптово серед ночі.
Зоріють в небесах осінні очі,
Дарують мрії трепетні дівочі
І спомини ховають у літах.
Коштовний спомин я життям несу
Про чари ночі, в кетяги налиті,
Про крик крізь сон нічного птаха в вітті....
Боюсь в дрібних турботах загубити
Літами не сполохану красу.
