17.09.2011 17:14

-

477

15 | 15

 © Тарас Іванів († 2012)

Дитя вітру

Сон шепоче травами  

Вітру – ще дитя 

Бігає забавами 

Зранку до пізна. 

Стріхи розгулялися 

Селами – крихкі. 

Довго ждали – рвалися, 

Лягли під падь, сумні. 

Шалунець допитливо 

Гриви їм скубе. 

Що там – кілька вижило, 

Решта – поросте 

Ковилем – бур’янами, 

Сонце – дощ візьмуть 

Порубають ранами,  

Зморою їх струть. 

Прокосило дуплами 

Землю – хробаків. 

Сіроманці звуками 

Бавлять край дідів.