Скарбниця літа
Чарівне літо щедрою рукою
Вплітає самоцвіти у траву,
Та омива водою дощовою
Огранку ювелірну і живу.
Рожевим кварцем зірочка ранкова
Чіпляє бірюзові небеса.
На пелюстках, мов магія казкова
Іскриться діамантова роса.
Тон задає смарагдова долина,
Як тиха гавань потаємних мрій,
Де унікальна кожна хворостина,
І кожна квітка — камінь дорогий!
Вуста у маків — пристрасті рубіни,
Немов цілунки літа навкруги.
Розкрили очі, сині як сапфіри
Волошки та петрові батоги.
Дивують зір ромашкові перлинки,
У літа ж досконале ремесло!
Їх золоті, маленькі серцевинки
Дарують світу сонячне тепло.
Топазами насичені суцвіття
У пижми, звіробою й буркуна.
Барвіє аметистове поліття
З люпину, іван-чаю й плакуна.
Мигтять опали, жевріють гранати,
Горить на сонці яшма та бурштин.
Вплітає літо райдужні агати,
Як талісман смарагдових долин!
І неможливо зміряти в каратах
Усі скарби, що літо набуло.
Бо їх ціна — не золоті дукати,
А все живе, святе, земне тепло!
Ніжин, 22.06.2026