27.06.2026 16:14
для всіх
168
    
  3 | 3  
 © Світлана Рачинська

Сад Лауріна

Сад Лауріна
світлина автора

тофане мовчать

але це не тиша

це пам’ять

що камінь навчився берегти

колись тут ходив лаурін

і троянди знали його ім’я краще ніж вітер

він сховав сад

у складки гір

щоб ніхто не торкався болю втрати

але забув про одне

світло завжди знаходить шпарину

і тепер

на світанку

та на межі заходу

скелі знову червоніють

ніби хтось розсипав троянди по каменю

і не встиг зібрати назад

кажуть це магія

але можливо

це просто любов

яка не зникла

а стала горою



Провінція Беллуно (Veneto), 26.06.2026

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2026 19:28  Лора Вчерашнюк => © 

Светочка, спасибо Вам за эту легенду - я не слышала раньше и спасибо за Вашу поэзию с сияющими Перлами - "світло завжди знаходить шпарину"! Это чистая правда - и на солнце есть пятна, но Оно больше всех пятен, заговоров черных вместе! Свет больше тьмы, и разум Бога-создателя больше хитроумностей злокозненных и завистников. Зависть - чаще всего причина разрушений прекрасного. НО что меня радует в жизни - вода всегда найдет себе путь, и Феникс птица возрождается из пепла! ЛЮбви, надежды, красоты несгораемой!