Про Жовтень
Плакав Вересень дощами
Наостанок, як дитя.
Не зронив для нього Жовтень
Ні краплинки співчуття.
Геть облишив сентименти,
Бо в душі — нестримний пал.
Він затіяв на прощання
Урочистий карнавал.
Тільки ранок вогнеликий
Красуватися почав,
Красень Жовтень своїм шармом
Нас усіх зачарував.
Одягнув він плащ багряний
В тон дозрілого вина.
А в петлиці — хризантема
Біла квітка чарівна.
Він, як франт зарозумілий,
Елегантний повсякчас.
Своє пишне одіяння
Виставляє напоказ.
Ще й хизується собою,
Як стиляга та піжон.
Жовтень скромності не знає,
Він — зухвальства еталон.
Залицявся до берізок,
Шалі з їхніх плеч зірвав.
Свій лукавий, хитрий погляд
Він під маскою сховав.
Прикрашає все довкола,
Шаленіє, входить в раж.
Задає святковий настрій
Його бравий епатаж!
Замишляє спритний Жовтень
Театральний карамболь,
Де в осіннім маскараді
Кожен грає власну роль.
Тут дуби, немов вельможі
В мідних латах та броні.
Їхні жолуді — медалі
Гордо сяють у вогні.
Горобина та калина
У коралях з ягідок,
Як принцеси молодії,
Вже пустились у танок!
Липи в сукнях золочених,
Клени в фраках їм під стать.
На балу — поважні гості,
Бо вони — дворянська знать.
З вітром гості хороводять
Під гучний пташиний крик,
Що аж маски позлітали
З переляканих осик.
А каштани — музиканти
У камзолах з колючок
Тарабаніють плодами,
Що спадають з гілочок.
У костюмах маскарадних,
В сяйві сонячних дзеркал,
В шику, драйві та задорі
Потопає карнавал!
Тільки гвардія зелена
У строю — один в один.
Карнавал охороняють
Списи сосен та ялин.
Їхнє воїнство незламне
Свій не змінює фасон,
І для Жовтня — неприступний
Цей колючий легіон.
Гості Жовтня прославляють
За веселий, пишний бал.
Хоч і знають, що прощальний
Цей осінній карнавал!
Бо вже Листопад готує
Вихід свій із-за куліс.
Поки Жовтень дотанцює
Свій останній бенефіс!
Ніжин, 11.10.2026