23.09.2011 21:02

-

535

10 | 10

 © Тарас Іванів († 2012)

Шабаш

Чого ж так довго пів дорога 

Чекає, висне, миготить. 

Колючить совістю – небога, 

Що треба ще шматок прожить. 

Упасти знов і знов звестися, 

Іти і йти…Їдучий шлях 

Веде кудись… На що здалися 

Оті всі напрямки у страх, 

Де лозунг – “Гірше не буває” 

Всю актуальність тратить знов, 

Бо люд у голоді зітхає, 

Що довго так сюди він йшов, 

До крапки шабашу на горбі, 

В який напхалась нечисть зла… 

Ото б замкнути Раду в торбі, 

І разом всіх – і до Дніпра.