Мені наснилось...
Мені наснилось знову море,
Холодне, маревне, пусте,
У хвилях вітру сонце сходить,
За ним човняр труну несе.
Важка труна, бо в ній - не я,
А твоє серце впало з неба.
Червоне пір`я на руках...
І ти летів... до свого Феба.
Слизьке каміння наших снів,
Вологий дотик мрій останніх,
Палюче пекло губ чужих...
А ти вже з Ними... у чеканні...
...
Мені наснилось знов те море,
Холодне серце у човні...
У хвилях ночі сонце сходить...
Воно було моє... два дні.