03.10.2011 00:25
-
305
    
  - | -  
 © Вікторія Красовська

Мені наснилось...

Мені наснилось знову море, 

Холодне, маревне, пусте, 

У хвилях вітру сонце сходить, 

За ним човняр труну несе. 


Важка труна, бо в ній - не я, 

А твоє серце впало з неба. 

Червоне пір`я на руках... 

І ти летів... до свого Феба. 


Слизьке каміння наших снів, 

Вологий дотик мрій останніх, 

Палюче пекло губ чужих... 

А ти вже з Ними... у чеканні... 


... 

Мені наснилось знов те море,  

Холодне серце у човні... 

У хвилях ночі сонце сходить... 

Воно було моє... два дні. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.10.2011 03:17  Каранда Галина => © 

дуже правильна позиція.

 04.10.2011 03:16  © ... => Сашко Новік 

Це цікавий персонаж, "сонячний"..))

 04.10.2011 03:15  © ... => Каранда Галина 

Дякую за такий відгук. Я вірші не пишу, а можна сказати "вириваю з плоттю".. Своїм позитивом я можу поділитися з близькими, а свій життєвий досвід виливаю на папері...

 04.10.2011 03:11  © ... => Людмила Серегина 

Якщо почати все розтлумачувати ... Це взагалі невдячна справа. Мої вірші для багатьох незбагненні, і пояснити, розтлумачити всі метафори - нереально...
Загалом - розчарування, мука, кров, божевілля, розрив, страждання...

 03.10.2011 21:11  Сашко Новік 

треба глянути, хто такий Феб, а то сам використовував його ім"я, а хто він забув

 03.10.2011 20:50  Каранда Галина => Людмила Серегина 

Приветствую оптимизм. Дай Бог Вам и дальше не понимать такие стихи, Как у Вики. А вот мне,к сожалению, все здесь понятно. Стих очень сильный ...

 03.10.2011 19:35  Людмила Серегина 

Галина я оптимист!!! Сейчас я напишу стишок, который повергает моего мужа в шок:


"Я даже в семьдесят с хвостиком


Влюблюсь в молодого поэта!


Ну а чуть позже - в восемьдесят


Я стану строкой сонета.


Взлечу невесомыми звуками


И с высоты с наслаждением


Заслушаюсь жизни музыкой:


Дыханием и биением!"


Помоему достаточно оптимистично!!!

 03.10.2011 19:28  Людмила Серегина => © 

Вообще второй куплет не понимаю. "Важка труна, бо в ній - не я"  (здесь как бы радоваться надо),


А твоє серце впало з неба. (можно дофантазировать, что он вознесся, возгордился и т.п., тем более что последняя строка к этому подталкивает:


"І ти летів... до свого Феба." Это все фигурально. НО


"Червоне пір`я на руках." вообще не знаю с чем связать. Объясните...


 03.10.2011 02:07  © ... => Микола Чат 

Особисто у мене - це стан душі. Не скажу, що я песиміст, просто дивлюсь на все під іншим кутом...

 03.10.2011 01:54  © ... => Каранда Галина 

Оптимісти є) Просто найчастіше вірші у людей самі лягають на папір, коли на душі драма...

 03.10.2011 00:44  Каранда Галина 

Та хоч би один оптиміст сюди зайшов!!!!!!!!!!!!!!