Убитий ранок.
Сірка на душі.
Холодні сни,
застуджені і голі.
Ти знов ідеш,
чужий і кольоровий.
Щоб знов прийти,
забутим і моїм...
Візьміть участь в обговоренні
04.10.2011 03:06 © ... => Сашко Новік |
не зовсім так. Не все так просто... І не факт, що повернеться... А може, і не йшов взагалі... У моїх віршах не все так буквально..) |
03.10.2011 20:16 Сашко Новік |
 а мені тут сірка більше як наповнювач. основна думка пішов-прийшов |
03.10.2011 09:07 Микола Щасливий |
 Чомусь прилипло до язика, що сірка "то не миті вуха" ))) |
03.10.2011 01:57 Каранда Галина => © |
 тепер зрозуміло. Хоч я б окутала душу в щось інше... дійсно, асоціації іноді плутають. |
03.10.2011 01:52 © ... => Каранда Галина |
Сірка має погану теплопровідність, а ще - це крихка речовина, що асоціюється у людей з чимось огидним. Ось від цього і відштовхувалась..) |
03.10.2011 01:43 Каранда Галина => © |
Це вже цікаво! може, поясните? |
03.10.2011 01:41 © ... => Микола Щасливий |
У мене особисто асоціація не з пеклом... Звісно це річ індивідуальна, у тому й ізюминка, що кожен може "побачити", уявити щось своє.. |
03.10.2011 00:51 Каранда Галина => Микола Щасливий |
Асоціація річ індивідуальна... у мене інша виникла)))))))))) |
03.10.2011 00:48 Микола Щасливий |
Може асоціація з пеклом, там сірки багато... |
03.10.2011 00:41 Каранда Галина => © |
Дуже гарно...але чому саме сірка??? |