Осіння мелодія лісу
з рубрики / циклу «В шелесті опалого листя. Осінь»
Ніжно-спокійна симфонія лісу –
Грає навколо мелодію, осінь.
Стукіт дощу, що із листям зустрівся.
Не полишає, все мокре скрізь зовсім.
Десь серед листя гриби веселяться –
Сумно лиш клену, що він вже жовтіє.
Ледве прокинувся і рано-вранці
Листя його золоте половіє.
Ясен шумить: чи то дощ, чи то вітер
Мовою лісу все з ним розмовляє.
На позолочені стомлені віти
Ллються краплинки – мелодія грає.
Ллється блаженна симфонія в душу –
Дощ все стискає в холодні обійми.
Вже не втекти – та тікати все ж мушу
Буде лиш згадка, як був я там вільним.
9.10.2011
