11.10.2011 10:27
-
262
    
  5 | 5  
 © Каранда Галина

Кожна сльозинка...

з рубрики / циклу «лірика»

Кожна сльозинка 

Моя і дитини 

Хай каменем ляже 

На душу твою. 

За те, що любив ти, 

Й за те, що покинув, 

Не матимеш щастя 

В чужому краю. 

Хай очі синочка 

Приходять щоночі, 

Й питають тебе: 

«Тобі легше, татусь? 

Тепер вже не чуєш, 

Як плачу ночами, 

А чи вередую… 

Та я ще й сміюсь. 

Живу, підростаю 

І радість дарую, 

Але не для тебе, 

Бо ти не схотів. 

Так знай же , татусю –  

Я буду щасливий! 

Так буду щасливий, 

Як ти не зумів!» 

Й прокинешся ти 

Ще не раз серед ночі 

В постелі холодній, 

Чи просто в чужій. 

І гірко заплачеш, 

Згадавши ті очі, 

І враз зрозумієш, 

Що сам ти – нічий. 



2004

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.05.2012 12:14  Недрукована 

Навряд тут "тато" про сина піклується. Тут мама, що прагне покарання для батька, і усі її сподівання на прозріння негідника.
Усі жінки, що пережила таку історію думають саме так: "Ти ще пожалкуєш, що нас покинув!"
Нажаль, жалкують одиниці....

 06.05.2012 10:53  © ... => Деркач Олександр 

ні

 11.10.2011 18:31  Тарас Іванів 

Зрозуміє, але не матиме кому про це сказати. І ось тут наступає жахливе покарання за те, що один!!! 

 11.10.2011 10:33  Тетяна Чорновіл => © 

Буває, що й не зрозуміє...