Спогад про Грузію...
Доторкнувшись висоти Кавказьких гір, я відчула себе птахом...
Кавказьких гір полон нас манить,
Магічна терпкість Хванчкари,
І олень гордий Піросмані,
Боржомських вод щедрі дари!
Стаю в ці дні суцільним оком –
Безкраю всотую красу
На босоніж – тремтливим кроком
В обіймах Мцхети зупинюсь.
Стаю на мить суцільним вухом –
В сирнарський вслухуюсь туман.
Гомелаурським віє духом –
Його поезія – душі вулкан!!!
По древніх вулицях Тбілісі,
Неспішне бродить забуття,
Мов легкість танцю Сухішвілі -
Так почуваюсь в цих краях!
Земля, що прихистком для Лесі
І клаптик неба – Кобзарю,
Натхнення нашій поетесі -
Кавказ схиляв до ніг зорю!
О, Грузія - коли б вернутись,
В Батумське море, в вир стихій
І ще раз палко осягнути
Мистецтво втілених надій!!!
Вересень 2011
