12.10.2011 19:19
-
482
    
  4 | 4  
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Пазли

…Не будь сльозою на моїм обличчі! 

…Не будь на серці тягарем! 

…Не будь коханцем – раз, чи двічі! 

…Не будь в житті «вчорашнім днем»!.. 

…Не будь далеким – на одинці! 

…Не будь, як мить, - гірським дощем! 

…Не будь останнім білим танцем! 

…Ти близько будь – мій тихий щем! 

…Живеш в мені, а я у Тобі! 

…Утіх даєш множинну мить! 

…І наче в маминій утробі! 

…Серденько ніжно стугонить 

…Звідки прийшов?Звідки узявся? 

…В житті, без пишних нагород 

…У мене Ти, як вихор увірвався 

…Душі надарував шалених насолод 

…Складаємось з Тобою, наче пазли 

…За руки взявшись, йдемо в майбуття 

…Цінуємо і спільність і контрасти 

…"Ми" вже не ділимось на "ти" і "я"!!! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.07.2017 09:12  Каранда Галина => © 

 12.01.2014 23:01  Сорок Восьмий 

Гарно і чисто по-жіночому вишукано... Трошки попраювати надфілем - і то буде річ шедевральна!!!

 14.10.2011 11:17  © ... 

справді...а що робить з багатьох людей поетів?

 13.10.2011 11:53  Тетяна Чорновіл 

Романтично і душевно...

 13.10.2011 10:26  Тарас Іванів 

Той клятий "щем" робить з нас поетів! Гарно!!!

 13.10.2011 00:11  Анничка 

Нібито тема звичайна,
але написано зі смаком і, я гадаю, на такі рядки можуть надихнути тільки власні реалії ;)