Наталка Янушевич
Збирається на дощ - і все заметушилось.
Якихось п’ять хвилин, а встигнути би скрізь.
Та блискавка проб’є у землю гострим шилом –
З дірявого мішка бабухне морем сліз.
І б’є.
І б’є.
І б’є.
Полоще кожен рубчик
Засушених дахів, каміння і одеж.
Цей літній теплий дощ до часу невмирущий.
І всюдисущий він (до часу, правда, теж).
2011
15.10.2011 12:26 Тетяна Чорновіл => © |
 Зрозуміло! Потрібно встигнути, поки йде літній дощ! :))) |
15.10.2011 12:22 © ... => Тарас Іванів |
Якраз цей вірш писався 5 хв. без жодного обдумування. |
15.10.2011 12:21 Тетяна Чорновіл => © |
Люблю дощ у всіх проявах! Дуже гарний вірш!!! |
15.10.2011 10:22 Тарас Іванів |
 Гарно! Обдумане кожне слово! |
15.10.2011 00:53 © ... |
Дякую, Галино. Саме цей вірш люблю більше за інші. Не знаю, чому. |
15.10.2011 00:52 Каранда Галина => © |
 аж уявила!)) як завжди, сильно і гарно! |