Химерні тут світи, чи там в химерах сквери
Відкриють істину.., - чи тут є вже усе?
Що встиг – зловив, в не зловлене ще двері –
Хоч привідкрити, що невідоме несе.
Відмити душу, сни думок – о думи грішні
Украли спокій, вклали віру під сукно.
Чи забагато нас, і роздуми ці лишні,
Бо не проб’ються вже в зачинене вікно!