Хай розсічуть думки ці леза крил пернатих.
Вони на волі, ти між неї заблукав.
Зійшлися стіни, в дверях пружні грати,
Що ти поставив, ти їм силу всю віддав.
Рожеві мрії – щоб світи не різонули
Твою розпещену, благеньку білу суть –
Тебе замкнули, а часи, які лиш були,
Просилися в гостину – незабаром пропадуть.