У куди...
Цим невблаганним коридором
Тиняєм тіло кожне вік.
Він у куди? Чи не затором
Десь там, в кінці, тунель цей стік?
Я бачив душі – ті, щасливі.
Приймали їх обійми зір.
Правда, у миті цій посивів…
Та ти не вір, для чого спір.
Десь, між Едемської нудоти
Знайдеться місце грішним нам.
Бог милосердний – зніме квоти,
І там нам бути, лише там!