22.10.2011 16:59 -379 8 | 8 © Тарас Іванів († 2012) Прощай Україно, чужа моя нене, Я вільний всміхнутись чужинській землі. Чекав і чекав, та марудьте без мене Однакові зречення в цій стороні. Тут сіль обмолочують, в ранах скипає, А бидло реве по обабіч Дніпра. І так сотні років… Тут Бог вмер - немає, Лиш лиса гора й чортівня заліта.