Потік думок
Політ думок моїх безмежний
І лине в даль, мов та ріка.
Здається, світ від них залежний,
Тому-то й доля нелегка.
Тече ріка з гори донизу,
Минає весь тернистий шлях
Дістатися щоб того призу,
Що його знають в небесах.
Вода тече з джерел віками
Та кожну крапельку несе
До того моря за горами,
Яке їм волю принесе.
Так і думки у нас творяться
І прагнуть вилетіть у світ,
В котрому чогось і бояться,
Та все ж дають бажаний плід.
м. Нова Каховка, 26.06.2009
