Кожен має своє життя…
Щохвилини торкається воно чужого…
І це ніби якесь відкриття,
Що несе в життя трохи нового.
Подивись навкруги і побачиш ти казку,
Яка є реальністю в світі.
Я гадаю не треба брати указку,
Щоб побачив ти, де життя квіти.
Пролети над землею, подивися на світ,
Казка буде твоєю в цей чарівний політ.
Не спускайся у темінь, живи сонця теплом,
Будь міцним, наче кремінь, і даруй всім добро.
Кожен має своє життя,
Що залежить від волі усього.
Не роби з нього сіре буття,
Залиши хоч краплинку живого.
Не тікай від хвилин, що приховують щастя,
Та і бігти за ними не треба.
Бути собою – ось, що найкраще…
І дістанеш тоді ти до неба.
м. Нова Каховка, 27.06.2009