24.10.2011 19:16

-

333

10 | 10

 © Тарас Іванів († 2012)

У хор з вітрами приєднався ліс, 

Якимсь загрозливим упав цей рівний шелест. 

І раптом виступ розпочала ніжна міс –  

Берізка біла в тіні дуба…- грізний велет. 

Вона кружляє – молода,струнка принцеса, 

Софіти в кроні б’ють десятком промінців. 

Як балерина – ставить ”па”..,святкова меса 

Звучить з усюд плесканням юних пагінців. 

І тепле свято ніжно душу посріблило, 

Бажання бути, щипне – думку рознесло. 

Життя присутність!!! – Ну хіба ж не Боже диво!!! 

Щось пригорнуло, тихо в спокій завело.