У хор з вітрами приєднався ліс,
Якимсь загрозливим упав цей рівний шелест.
І раптом виступ розпочала ніжна міс –
Берізка біла в тіні дуба…- грізний велет.
Вона кружляє – молода,струнка принцеса,
Софіти в кроні б’ють десятком промінців.
Як балерина – ставить ”па”..,святкова меса
Звучить з усюд плесканням юних пагінців.
І тепле свято ніжно душу посріблило,
Бажання бути, щипне – думку рознесло.
Життя присутність!!! – Ну хіба ж не Боже диво!!!
Щось пригорнуло, тихо в спокій завело.