24.10.2011 14:31

-

384

14 | 14

 © Тарас Іванів († 2012)

Я заспокоюсь лиш тоді, 

Коли почую чиїсь кроки. 

Пройдуться, мов по голові… 

Лише над нею…Скільки, доки? 

Хто розпорядження дає? 

Куди піти, яким віддатись 

Богам чужим, бо свій, що є 

Лишив без шансу привітатись. 

В гріхах своїх, щоб їх відмити 

Забув світи, забуто жити! 

Забув тебе… Лиш хрустка жаль, 

Що тягне хвору магістраль…