24.10.2011 14:30

-

313

9 | 9

 © Тарас Іванів († 2012)

Гойдає нас земля ночами,  

Під віялом лягає сон 

Святошних вітрів між устами, 

З німих воскреслих струн півтон. 

Блаженні душі – їх волання… 

Дні знов утворюють світи… 

Від кого цей дух запирання? 

Життя іде, щоби іти. 

В прозрінні радість, лихі біди… 

Та сподівання в кращі дні 

Стирають тіло в житнім хлібі, 

У ліфті, в ліжку… - як старі. 

Святе струміння з піднебесся 

По краплі вмощує концерт. 

Може й останній – в тому щастя, 

Що ще ковтнемо цей десерт!!!