Відпусти
Відпусти ти мою душу... відпусти,
Я не можу по невизначеності йти.
Моє серце за п’ять хвилин заполонив,
А сам його ніколи не любив.
Я не забуду нашу першу зустріч,
Після якої мені не спалося всю ніч.
Я думала про тебе і надіялась,
Що ми не один раз іще зустрінемось.
Я пам’ятаю кожну нашу зустріч,
Наші розмови майже всю ніч.
Я пам’ятаю наші поцілунки,
Такі ніжні, щирі – вищого ґатунку.
Не знаю я чи будем ще колись разом,
Бо зараз ми як ангели з одним крилом.
Та знай, що ти для мене дуже дорогий,
Такий милий, щирий але уже не мій.