Світе мій
Світе мій! Як я тебе люблю!
Все люблю від нетрів і до неба.
Кожну мить життя благословлю,
Й щастя мені більшого не треба.
Аби тільки слухать як шумить
Море, що сягає небокраю,
Немов би замріяний гуцул
На трембіті сумно виграває.
Аби тільки бачить як ліси
Одягаються в квітчасте й золотаве
І сріблясті ранки від роси
Рожевіють в сонячній заграві.
Світе милий! Світе ясний мій!
Я люблю твої зірчасті очі
Й ніжний соловейка переспів,
Що лунає у травневі ночі.
І сади квітучі, запашні
І волошки вплетені у жито.
Світе мій! Я так тебе люблю!
Ти даєш мені натхнення жити!
За дзвінкий дитячий щирий сміх,
За любов, що біль перемагає
Світе мій, я дякую тобі
Й кожну мить життя благословляю!
