Чого ж так ріжете ви лезами очей?
Чому шукаєте у мені відблиск смерті?
Я лише брат ваш, що зблудив серед ночей
Лихої долі і обставин круговерті.
Лиш немовля, яке відкрило очі в світ,
Лише йому відоме відчуття тривоги,
В якому плаваю поміж чужих орбіт…
Кому цікаво, а кому – мечі знемоги.
Вітри зривають сторінки годин і доль,
Які тиняють серця сумом одиноких.
Я розчиняюсь, день вітає лихий троль
У тілі змученім між вас, в світах жорстоких.