крізь вікна - сонця ясний злив
у білу залу.
до неї вдвох ми увійшли,
Ви щось казали.
а потім сіли за рояль -
така красива! -
заполонили звуки зал
стрункі і сильні.
я слухав музику і Ваш
бентежний подих -
я був закоханий у Вас,
очей не зводив
і все не міг знайти слова,
не міг та й годі.
стих раптом музики політ,
Ви ноти склали.
все розуміючи без слів,
ми обійнялись...
в полоні пристрасті коли
ми цілувались,
цвіли троянди на столі
у сонці в залі.