Прощання з літом
Вірш про серпень
Лине поїзд по срібних нитках,
Розсікаючи тихі далі.
Він промчить… і усе притихне.
Все притихне у звичній печалі.
Це останні серпневі дні,
Це останні серпневі ночі.
Десь позаду хвилі морські
Імпульсивно об мушлі хлюпочуть.
Пролітають пожовклі листки,
Відлітає від рейок каміння.
Вже зібравши валізи свої,
Серпень нас покидає невільно.
м. Хмельницький, 29.08.2009