Толік Панасюк До дому
Не тривожте пожовкле листя,
Що покірно лягло до ніг.
Воно долю свою прожило,
Не тривожте його нехай спить.
Нехай сон йому буде вічний
Під покровом м’яких снігів.
Нехай сон його буде віщим
Для нових поколінь листків.
Як безжально тьмяніє золото.
Вітер кидає його в врізнобіч.
Час притрушує інеєм голову.
Не чіпайте опавший лист.
Ще хай трохи милується око.
Ще сльозою з нього скотиться іній.
Ніби в осінь, іду я до «дому»
В жовтім листі моїх років.
Дрогобич, 2011
08.11.2011 00:46 © ... => Каранда Галина |
Ніяких образ, але я дійсно нічого не розумію у розмірах, ритмах, музах і інших подібних речах. У мене просто нізвідки зявляуться слова, як коліщатка чіпляються одне за одене лише записуй. Спершу було дивно самому. Повірте. А що до філософа, то моя бабуся як хотіла когось образити казала - "о, то фільозоф". Шуткую. |
07.11.2011 01:59 Каранда Галина => © |
 Ви - філософ! причому не ледачий Діоген, що з бочки не вилазив, а трудар!!! невже Ви образились на мій коментар?! мені справді подобається Ваш спосіб висловлення думок, як і самі думки. частіше це білий вірш, але якщо вже рима і розмір з"являються, то треба їх витримати до кінця. а цей вірш дійсно співається, і я не вірю, що Ви цього не бачите самі)))))) |
06.11.2011 14:02 © ... => Каранда Галина |
Пані Галю, я такий далекий від музики, і нічого не розумію у формах. Коли ви вважаєте що так краще, то нехай буде так. Другий би перечив. А хто я? |
06.11.2011 11:33 Наталка Янушевич => © |
 Сподобалось особливо про віщий сон. |
05.11.2011 23:50 Каранда Галина |
якщо трішки змінити цей рядок, з слова "кидає" прибрати літеру "є", а замість "нехай" в першій строфі написати "хай", то буде бездоганний не тільки зміст, але й форма. і тоді цей вірш прекрасно лягає на музику! подивіться самі - це ж співається! у ритмі вальсу! |
05.11.2011 23:26 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно і сумно! |
05.11.2011 23:25 Каранда Галина => © |
Аж перевірила, скільки Вам років! та Ваше листя ще на дереві!!! не спішіть "додому", встигнете ще! |