ОСІНЬ СВІТАНКОВА
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Ще рядки про осінню красу... Вибачте...
Осінь зашарілася в світанку,
З-за дерев здивовано вставала.
Там, де ніч, зітхнувши наостанку,
Сни ранкові в хмари заховала.
В шал заграви осінь сни прогнала,
В гронах райських яблук млосно зріла,
В листопадах барвами стогнала,
В ледь пришерхлих травах шелестіла.
Червоніла стиглим глодом зрання
Крізь осик лякливих мрії сонні,
Поцілунок ніжного світання
Десь несла на трепетній долоні.
