Ні фарб, ні пензля - один папір...
Ні фарб, ні пензля... один папір,
То як мені малювати небо?
Але й чужого мені не треба,
Най навіть рветься із серця вир.
Мені б на мить пригорнути знов
Дитячих мрій незрадливий світ,
Та не пройти ріку часу в брід,
Тож хай хоча б не застигне кров.
За стіною нема ні полів, ні гаїв,
Не красуються хвилею чистою ріки,
Не знайшовши на небі погаслому втіхи,
На чорних деревах мій вітер спочив.
А дома як суворі господарі сплять,
Попід снігом ховаються в сірій одежі...
Хто не зміг подолати у грудях пожежі,
Той не схоче у місяці сонце впізнать.
Ні фарб, ні пензля... один папір,
То як зробити яскравим небо?
Але й чужого мені не треба,
Най навіть колір забуде зір.
м.Дніпродзержинськ, Лютий, 2007 р.
