07.11.2011 11:02

-

531

11 | 11

 © Тарас Іванів († 2012)

Вдівайся, доле, у броньовану шинель 

Заради знади вічної любови. 

Ти чуєш – бавить вухо менестрель 

Мелодію, угідну влади псови. 

Тобі ж шукати правди чистих нот, 

Світами музики, що блудом сновигає. 

Впізнати чисту між перлинами підлот, 

Живу, єдину, в якій серце промовляє. 

Пройнятись тут подобою небес, 

Цуратись розкоші, що падає задарма. 

Десь менестрелить пісеньку казений пес, 

Дверей в’язниці скрип очікує недарма.