Твій погляд
з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»
Простягли сосни віти до сонця,
А воно заховалось у сні.
Може, хоч посміхнешся в віконце?
Хоч не серцю... А просто мені...
Ну, нехай схоронив мою мрію -
Вона ангелом вирвалась з пут.
Я сама погубила надію,
Потопив її хвилею люд...
Серце билося об грати ночі,
Загубивши ударам вже лік.
Я лиш хочу побачити очі,
Щоб забути... Назавжди... Навік...
Лиш поглянути в очі востаннє
Й з’ясувати питання життя -
Чи ти ними ховав те кохання,
Хоронив чарівні почуття?..
