ПАМ‘ЯТІ ВІЧНОГО ДВИГУНА
з рубрики / циклу «ПРИСВЯТИ»
Чи вартий смертний чоловік
Безсмертя таїни?
Мав мрію дід мій весь свій вік
Про вічні двигуни.
– Тертя? Енергія? Брехня!!!
Дух творчий не вгавав.
В маленькій кузеньці щодня
Все дзенькав, щось кував…
Давно не їли діти всмак
У дранті без обнов,
Та на зарплату залізяк
Приносив знов і знов!
– Є! Вічний! – думка осяйна.
Геть спокій! Геть обід!
Ба… Коліщатка двигуна
Знов стишували хід.
Не мав від творчих тих невдач
Ні смутку, ні жалю,
Все повторяв (був впертим, бач):
– Я все одно зроблю!!!
Й як смерть-карга в недобрий час
Пробралася в нутро,
Уста сіпнулися ще раз:
– Зроблю…Побачте… Зро…
Натхненний творчості порив
Згас в злиднях, без освіт.
Двигун свій так і не створив
Мій дід.
