День неминуче відійде
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
День неминуче відійде.
Між снів і променів видінь
Болюче голкою пройме
Була, розтала… Дарма взяла –
Украла часу пів мого,
Чи весь?.. – дурниця? Що з того?..
Злодійка сходи розхитала –
Зрадлива пам’яте моя –
У вічність танеш… Колись я
Вітряну клумбу перебіг
Святих обійсць, де був поріг
В озерний край дитячих мрій
Де мав зостатись – там світ мій.