11.08.2013 14:11
for all
229 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Тадм

Спека

Знічев’я спека вичавила все, 

Що було непотрібне, є і буде

І стало враз усе таке пусте…

Хто раз відчув – ніколи не забуде


І одночасно стало все просте, 

Без зайвих, остогидлих сенсів

Немов позішкрібалось те шорстке, 

Що так давно вже зашкарубло в серці


Звичайна спека у звичайний день –

Незвичний фільтр для всього наносного

Того, що змушувало день у день

Не помічати вперто головного…



Миргород, 10.08.2013

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.08.2013 09:31  © ... => Деркач Олександр 

щиро вдячна, хочеться знаходити позитивні сторони і в тому, що, на перший погляд, спустошує :) 

 13.08.2013 09:14  Деркач Олександр => © 

класно, сподобалось 

 13.08.2013 09:05  © ... => Світлана Рачинська 

Сонечко, воно ж життєдайне, навіть у спеку :). дякую, Світланко 

 13.08.2013 09:04  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую. Приємно, що зрозуміли :) 

 12.08.2013 11:35  Світлана Рачинська => © 

Спека - період очищення думок) Адже ні про що, окрім як гаряче, і думати не хочеться... Цікаво))) 

 12.08.2013 10:38  Тетяна Чорновіл => © 

Це добре, що позішкрібалось. Тепер також буду на спеку дивитися позитивніше )) 

 11.08.2013 15:30  © ... => Каранда Галина 

Дякую, Галь, за відгук. Розумію, чому не складаються, але поспостерігайте - у спеку люди відмовляються від будь-яких умовностей (і це класно!), саме тому, що не помічають нічого, окрім спеки :) 

 11.08.2013 14:24  Каранда Галина 

цікаво у Вас засоціювалося... в мене спека й фільтр ніяк не складаються.... навіть після прочитання вірша... навпаки, в спеку не помічаю нічого, крім, власне, самої спеки...