Знавав я біду, я по крапельках світу
Ходив, упивався, та слину ковтав.
Любив, як і всі, комуністів еліту,
Тепер їхніх діток любити почав.
Масон, комуніст, підлий жид – колорити,
Які є кохані по кутиках всіх.
Планетою повзають висохлі діти,
Бо все в брудних лапах, усе тільки в них.
Прийдешня ця ера, чи вже – та, що була,
Хто - зна, ой хто – зна, чим зламає нас час.
Роздмухана бульбашка стінки напнула,
А там, усередині, життя людських мас!