05.09.2009 00:00
© Комарова Ольга
Шаль
Я вглядаюся в сіре небо,
Десь тріпочуть замерзлі гілки.
Мені знову нічого не треба –
Сльози втерти і далі піти.
Десь піти... І залишити душу,
А із нею – свою печаль,
І любов, що втоптати я мушу,
Щоб знять з себе оманливу шаль.
м. Кам’янець-Подільський, 30.01.2009