05.09.2009 00:00
-
763
    
  - | -  
 © Комарова Ольга

Шаль

Шаль

Я вглядаюся в сіре небо, 

Десь тріпочуть замерзлі гілки. 

Мені знову нічого не треба – 

Сльози втерти і далі піти. 


Десь піти... І залишити душу, 

А із нею – свою печаль, 

І любов, що втоптати я мушу, 

Щоб знять з себе оманливу шаль. 



м. Кам’янець-Подільський, 30.01.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!