06.12.2011 16:44
© Тарас Іванів († 2012)
Колобок
А життя швидке спливає…
Ми ждемо, чекаємо.
У надії, в тихій мрії
В непоміть щезаємо.
Десь князівна-вдача дружбу
Водить за горбами,
А у нас розпука суму –
Стали їй рабами.
Бездоріжжя в сотнях років
Плигає між кроків.
Випав розум наш із мізків –
Колобок мороки.