07.12.2011 17:13

-

406

10 | 10

 © Тарас Іванів († 2012)

Ранковий присінок зі сну томи очей 

Вітає гомоном пташиним всіх гостей, 

Що в підсвідомому приміщенні зудять, 

Мовляв – вставай, іди в світлицю дня… Дзвенять. 

Небесна ясінь там чека, річок хлюпінь, 

Проніжив сонця схід у ліжку в сонну тлінь. 

На душу звомплену одінь медову м’ять, 

Хай бджілки радості на цукор твій летять. 

Тумани стулки розчинили, без числа 

Цей день родився… Просто кроком йде нога. 

Спадає листя, поописане в слова 

Усім в непотріб, а комусь – стезя нова.