09.12.2011 20:51

-

220

1 | 1

 © Оля Стасюк

Рік

Терцина)))))

Летіла й бризом сипала весна, 

Розкошувала в зоряних суцвіттях, 

І осипалась росами пітьма. 

Шугали ніжні соняшники в житі, 

Сміявся молодий веселий дзвін, 

Розлігшись на рожевім верховітті. 

Ну а пшениця – вище вже колін! 

Тягнувся червень сонячний до скроні, 

Ще й осипав волосся злотом він. 

Нахмурилися сосни на осонні. 

Гойднуло листя ніжні пелюстки 

І вереснево кинулось в долоні. 

Ходила осінь, сипала квітки, 

Збирала трави, ще й лила калину 

На жовті від багрянцю ще листки. 

І вперше осипалась горобина 

На білий сніг, морозний і шорсткий, 

Як той, що холод сипав в Катерину... 

І білий кінь зими, швидкий, мов Стрий, 

Розтав у небі, розбудив від сну 

Чарівний бір, диск сонця золотий 

І зоряну, ще заспану весну....