Осінь у соняшниках
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Соняшники край дороги
Тепле літечко вітали,
Ввись до сонця золотого
Жовті личка повертали.
В тихім вітрі колихались,
Рахували дні пригожі,
Ніжно сонцю усміхались
Квіти, так на сонце схожі.
Сонце сяяло велично,
Духмяніли п‘янко трави,
І здавалося, що вічно
Будуть літні дні ласкаві.
Та прогнала осінь літо,
Рвались в бій вітрів навали,
Квітам сонячним сердито
Пелюстки всі обірвали.
А вони сумної днини
Вниз голівки нахиляли,
Від негоди насінини
В теплих кошиках ховали.
Буре листя шелестіло,
В дощ згадавши сонця ласку,
Насінинкам шепотіло
Променисту літню казку.
