Тарас Іванів
Колись я мовчки увійду у тебе
І ти мене пожуриш, обіймеш:
Чи лагідно руками, чи ногами
У крилах моїх завмиратимеш.
Дивитись вгору – вистрелить мій погляд,
Чи у провалля теміні назавжди упаде –
Від торжества дерзань свідомих в розпач скору
Відкриє час – завершить дух, в Едем зведе.
11.12.2011 11:55 Оля Стасюк |
 ЕЕЕЕЕЕЕ, стріляти не треба.... Гарно... |
11.12.2011 11:04 Тетяна Чорновіл => © |
 Ці дві крайні теми нероздільні! |
11.12.2011 10:25 © ... |
Значить, Ви його зрозуміли!!! Там дійсно дві крайні теми, |
11.12.2011 01:45 Каранда Галина => © |
 )))))))))) я думаю, кількість переглядів поб"є всі рекорди! )))))))))))) |
11.12.2011 01:16 Каранда Галина => © |
я тут бачу не один, а два вірші... зовсім не зв"язані один з одним. |