11.12.2011 01:04
-
380
    
  8 | 8  
 © Тарас Іванів († 2012)

Колись я мовчки увійду у тебе 

І ти мене пожуриш, обіймеш: 

Чи лагідно руками, чи ногами 

У крилах моїх завмиратимеш. 


Дивитись вгору – вистрелить мій погляд, 

Чи у провалля теміні назавжди упаде –  

Від торжества дерзань свідомих в розпач скору 

Відкриє час – завершить дух, в Едем зведе. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.12.2011 11:55  Оля Стасюк 

ЕЕЕЕЕЕЕ, стріляти не треба.... Гарно...

 11.12.2011 11:04  Тетяна Чорновіл => © 

Ці дві крайні теми нероздільні!

 11.12.2011 10:25  © ... 

Значить, Ви його зрозуміли!!! Там дійсно дві крайні теми,

 11.12.2011 01:45  Каранда Галина => © 

)))))))))) я думаю, кількість переглядів поб"є всі рекорди! ))))))))))))

 11.12.2011 01:16  Каранда Галина => © 

я тут бачу не один, а два вірші... зовсім не зв"язані один з одним.
Ой, цей незрозумілий Львів!!!!