Тарас Іванів
Хрумке мереживо всіх мрій
Вже видно… Наче, й досягнути –
Ще трохи, ще, і ще… Рука
Відчула ціль… Лише замкнути,
Сціпити пальці… Не змогла.
Уже і рік не той, й пора,
І спогад млосний не збагнути…
Ти була тут – в долоні снів,
Ти дихала вогнем у шию…
Потомлений, пожовклий брів
Стражденний степ в вітрах пирію.
12.07.2012 20:55 Оля Стасюк |
11.12.2011 20:23 Каранда Галина => © |
 а сам автор відмовчався... |
11.12.2011 11:56 Оля Стасюк |
 Важкий вірш...... Є якийсь підтекст розлуки? |
11.12.2011 11:01 Тетяна Чорновіл => © |
 Ще не пора... сціплювати пальці... ((( |
11.12.2011 03:02 Каранда Галина => © |
дуже гарно і....безнадійно... про оте хрумке мереживо... |