З сірниками
Усі додому поспішають,
кругом святкова метушня,
ялин гірлянди в барвах грають,
чекаючи нового дня.
Від хури їжі і напоїв,
стоїть казковий аромат,
всім поскоріше би до столу,
розмов, до тостів чи порад.
І лиш вона не поспішає,
не знає їй іти куди,
сидить в куточку і чекає,
і мовчки палить сірники.
І в сяйві сірника до неї зійде ангол,
колючим інеєм торкнеться губ,
байдужі люди лиш під ранок,
знайдуть в заметі твій замерзлий труп.