20.12.2011 18:49
-
232 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Шайковський Олександр

Дух Правди

Посеред пустища людського 

Ти постав у весь свій ріст дебелий. 

Мільйони поглядів ненависних 

Відбив щитом думок веселих. 


Хай хто хотів Тебе здолати, 

Провісник істини святої, 

Ти йшов по гніву і зависті 

Як воїн правди золотої. 


Стерпів Ти кривду і образи, 

Презирство, зраду рідних душ, 

Але Ти йшов у світ рятунку, 

Бо знав – Ти істину несеш. 


Стрічали Тебе різко та зловісно, 

Кидаючи прокльони й ганьбу злу, 

Проте ішов Ти твердо в світ нечистий, 

Прощаючи братів тих всіх сліпих. 


Та як же їм відкрити правди очі? 

І внести їм ту ласку, доброту? 

Та співчуття у серце, що охоче 

На все пристане, та прийме ‒ не все… 


Та тільки Ти надії не лишаєш, 

Провісник правди, воїн чесноти, 

Тому що знаєш всі, хто встав за справу 

Давно вже страчені у морі скорботи. 


На жаль, така вже доля тих героїв, 

Що правду-істину несуть у світ ясний, 

Донести іскру у серця – недоля, 

Загинуть, так і не дождавшись доброти… 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.12.2011 18:59  Каранда Га... => © 

правда у кожного своя.... а от веселий щит вона дуже рідко має...