25.12.2011 19:37
-
303
    
  3 | 3  
 © Микола Чат

з рубрики / циклу «СПОЛОХАНА ЗИМА УРАНЦІ ПРОБІГАЛА»

У вітрянім таночку заметілі, 

Лебідоньки кружляють білокрилі. 

Глянс діамантів у скляному пір’ї 

Всліпляє очі сонцю в межигір’ї. 

 

Здійнявшись в небеса - южать до низу,  

Зриваючи зі скель цнотливу ризу.  

А потім, зазміяться над землею,  

Стежки встеливши вродою своєю. 

 

Злетіти в вись їм буде вже не сила, 

І зажурбують біло, в травах крила. 

Останній пух приляже нам на щічки, 

Й лебідок слізки витруть рукавички. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2011 20:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже ніжне порівняння снігу з лебідоньками. Гарно про рукавички...