Думки – стоголове намисто,
Викрешують напрямку сказ.
Упились артист з сценаристом –
Згубили мети шляховказ.
Дорога порожнього руху,
Мов стрічкою в’ється душа
У бездінь, утрачену й глуху –
В страждання заради гроша.
Прощай, проклятуща вітчизно,
Край холоду в літній марі.
Кохаєм… – Та, вибач, порізно
Підем до своєї зорі.
