Правдива казка
з рубрики / циклу «Політичне»
Новий рік творив із неба казку.
Розплелися вербоньки малі.
І хотіли тільки мами ласки
Губенята в холоді тремкі.
Побрело, маленьке, по заметах,
Доки сніг білесенький ущух.
А Нового року вже комета
Соснам сніжним забивала дух.
Латані сіренькі чоботята,
Вже такі потерті і малі.
Ох, які синенькі рученята!
Мов ті грудки мерзлої землі.
Стукає в віконечко сусіднє.
«Уходи отсюдова, мала!»
А колись були так всі рідні,
Коли Русь чаруюче цвіла.
Стукає в віконечко велике,
Там - англійська мова їй навстріч:
«Ти ще без реформ, для нас ще дика.»
Хто ж її на цю прихистить ніч?
Склалась у кубелечко із снігу,
Сам на сам із світом – ну й гаразд.
Раптом з хати першої пробігом:
«Ти куди? Ану плати за газ!»
Новий рік стоїть собі під тином
І чарунком доторкає віч.
Хто ж прихистить бідну Україну
На майбутню новорічну ніч?
